Пошук статті
|
|||||
Кількість користувачів Сьогодні : 22 КількістьЗа місяць : 1106 статей : 1008 |
Програма збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000–2005 роки
Програма збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000–2005 роки (далі Програма збереження) – державна програма, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.99 № 1716. З 1992 року ЮНЕСКО розпочало здійснення Програми «Пам’ять світу», яку Генеральна конференція 1993 року визнала важливою складовою загальної інформаційної програми. Названа програма спрямована на спільну реалізацію проектів збереження бібліотечних та архівних фондів у різних країнах світу. Програму збереження було розроблено відповідно до рекомендацій Генеральної конференції ЮНЕСКО і спрямовано на збереження в Україні бібліотечних та архівних фондів. У бібліотеках України зберігається близько 60 млн. документів ХV–ХХ ст. Майже 2 млн. з них – рідкісні і цінні документи, в тому числі рукописні матеріали, що є пам’ятками світового значення. Однак документи тривалого зберігання, що знаходяться в бібліотеках та архівах, поступово руйнуються. У найгіршому стані перебувають видання другої половини ХІХ –ХХ століть, надруковані на кислотному папері. Програма збереження, що була розрахована на 2000–2005 роки, визначала стратегію розв’язання проблем збереження бібліотечних та архівних фондів. Для виконання Програми збереження при Міністерстві культури і мистецтв України (далі МКіМ України) було створено Міжвідомчу координаційну раду з питань реалізації Програми збереження (далі Рада) у складі представників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України. Рада здійснювала свої функції відповідно до положення, затвердженого МКіМ України. З метою реалізації завдань Програми збереження на Національну парламентську бібліотеку України (далі НПБ України) було покладено організаційно-методичне та координаційне забезпечення, здійснення закупівель відповідно до чинного законодавства. Основними завданнями Програми були: Державний облік документів, що є національним культурним надбанням (Присвоєння рідкісним і цінним виданням з фондів бібліотек та архівів статусу документальної пам'ятки національного культурного надбання. Забезпечення державної реєстрації рідкісних і цінних документів) Відповідно до цього завдання, виходячи з рішень Ради, НПБ України, було здійснено закупівлю програмного забезпечення «Ірбіс» та 12-ти комплектів технічних засобів (комп’ютер, принтер, ксерокс) для 5-ти бібліотек та 7-ми архівів державного значення та розпочато важливу, складну, розраховану на тривалий час роботу зі створення Державного реєстру національного культурного надбання. На допомогу бібліотекам – учасницям проекту – НПБУ розробила «Інструкцію про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання», що була затверджена на рівні МКіМ України та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, й методичні рекомендації «Створення баз даних документів, визначених для включення до Державного реєстру національного культурного надбання». Другим завданням Програми було здійснення консервації і репрографії бібліотечних та архівних фондів, що передбачало аналіз фізичного стану бібліотечних та архівних фондів і умов їх зберігання; проведення наукових досліджень з питань: старіння матеріальної основи документів; впливу екологічних умов на стан збереження документів; створення системи консервації і репрографії при бібліотеках та архівах. На виконання цих завдань НПБУ, з досвіду вивчення фізичного стану своїх фондів, підготувала методичний лист «Вивчення фізичного стану книжкового фонду основного книгосховища ОУНБ» на основі якого, відповідно до регіональних Програм збереження, свої фонди вивчили ОУНБ. Відповідно до законодавства, НПБУ у 2004 році були проведені відкриті торги на яких для 5-ти провідних бібліотек України були закуплені комплекти обладнання (сканер, комп’ютер, принтер, цифровий фотоапарат) для створення міжвідомчих центрів консервації і репрографії. Крім того, НПБУ, відповідно до чинного законодавства, уклала угоди на проведення наукових досліджень з питань: – старіння матеріальної основи документів з Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства (УНДІАСД); – впливу екологічних умов на стан збереження документів з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (НБУВ). У результаті проведених досліджень УНДІАСД були підготовлені методичні рекомендації для працівників бібліотек з проблем «Дослідження впливу біоцидних препаратів на старіння реставраційних паперів» та «Ураження документів пліснявими грибами та заходи з охорони праці під час роботи з ушкодженими документами». НБУВ, на основі дослідження, проведеного на базі фондів декількох провідних бібліотек України, підготовлені інструктивно-методичні рекомендації «Збереження бібліотечних та архівних фондів у несприятливих екологічних умовах». Охорона бібліотечних та архівних фондів (Створення у бібліотеках та архівах системи захисту фондів від розкрадання. Забезпечення оснащення бібліотек та архівів автоматизованою системою пожежно-охоронної сигналізації і газового пожежогасіння) Ці завдання не мали фінансової підтримки. Кадрове забезпечення (Створення державної системи спеціальної освіти в галузі збереження бібліотечних та архівних фондів). З метою реалізації цього завдання, відповідно до угоди, укладеної з Національним науково-дослідним реставраційним центром України, ним були розроблені тематичні плани, навчальні програми курсів, лекцій та практичних занять з перепідготовки бібліотекарів та працівників архівів за кваліфікацією «Хранитель фондів». Науково-технічне забезпечення (Розроблення та впровадження технології виробництва безкислотних паперу і картону, обладнання, інструментів та матеріалів для центрів консервації і репрографії). Ці завдання не мали фінансової підтримки. Програма стала величезним стимулом для діяльності бібліотек щодо розроблення регіональних програм, вивчення своїх фондів, створення окремих підрозділів для цінних і рідкісних видань. У той же час слід визнати, що обсяги фінансування і терміни виконання Програми збереження не відповідали поставленим завданням.
Джерела
|
||||